?

Log in

No account? Create an account

Книгу стихотворений Ии Кивы "Подальше от рая" можно купить:

1) на сайте издательства "Каяла", 80 грн. + пересылка Новой почтой по Украине;
https://kayala02.wixsite.com/kayala/lechenie?fbclid=IwAR0WAD1AQhd62OKst0ECbyHLF729TKK_jqNlxRP9BJdFo9ircsvDXeXLV4s

2) на сайте Amazon
https://www.amazon.com/Farther-Heaven-Russian-Iya-Kiv..

3) версию pdf на сайте Lulu
http://www.lulu.com/shop/ия-кива/подальше-от-рая/eboo..

4) в Санкт-Петербурге (Россия) в магазине "Свои книги" (ул. Репина, 41, тел. 966-16-91; e-mail: svoiknigi@gmail.com) по цене 275 руб.
http://svoi-knigi.ru/product/iya-kiva-podalshe-ot-raya

5) в Санкт-Петербурге в магазине "Порядок слов" на Фонтанке http://wordorder.ru/catalog-ru/hudozhestvennaya-literatura/poeziya/podalshe-ot-raya/

6) в Москве в магазине "Порядок слов" в Перелетном кабаке http://wordorder.ru/catalog-ru/hudozhestvennaya-literatura/poeziya/podalshe-ot-raya/

7) в Киеве в интернет-магазине Yakaboo c возможностью доставки по всей Украине https://www.yakaboo.ua/podal-she-ot-raja.html

8) в Одессе в "Книгарні-Кав'ярні" https://ukr-knyha.od.ua/


9) Bookstore - Книжкова Крамничка в Домі МК (Київ, вул. Хмельницького, 57Б)

***

рос-рос иван-чай да не вырос
богородицына трава слезы девичьи
ой нащо ж ви мене матінко покинули
ой куди ж ви тато пішли в чужі люди робити
ой сестроньки-братики не кидайти мене в гуляй-полі

ходит карлик проклятый
скребет лопатой
в детском дому
в угарном дыму
лагеря остарбайтеров

ванечка ванечка
зеленые глазки
брюквенные сказки
водочка горькая

а хирург говорит
если хотите сберегти папашу
отдайте мине он ту вашу квартиру в центре
иначе как сделается он дурненьким
не впізнають ні батько ні ненька

а они ж то уже на жатве
ищут сынка в темноте с кострами
подвывают тоненько ваня ваня
подзывают іване

ой ты рожь моя
запорожь моя
рукава днепровские
за спину заломленные

такая вот трепанация черепа
темная голосящая ночь
забирает маленького человека
запирает в чертовы свои пивницы

а он ножки оттуда свесил
и болтается в памяти
и болтает мовою рідною

чом же ви всі мовчали
зачем в молчании укачали
приспали
засипали
закопали

Катерина Симонова

дозволь мені говорити за іншого,
як промовляє тінь за людину,
коли ніхто не приходить до неї,
коли її обличчя на фотографіях
припиняє розпізнавати фейсбук.

дозволь мені з мови мого незавершеного дитинства
перекласти мовою твоєї
вигаданої дорослості
цю схожу на білячий хвіст
ялинову галузку, цей сірий пісок,
що пахне гаром і пилом.

дозволь мені припинити бути собою,
стати аплікацією на білому аркуші тебе:

червона крива квіточка, вирізана
манікюрними ножицями,
жовте кружальце у верхньому правому куті.

з російської переклала Ія Ківа

***

можна було б назвати це старістю

якби не відбитки на люстерку
цей багаторазовий офортний друк

кожного дня незнайоме зображення
оздоблене родимками і ластовинням
позиченими в інших культур

хлопчик чи дівчинка
батько чи мати
вилітають з вологих очей
пожовклими фотографіями

після чергової трагедії
ми лоскочемо вітер паперовими крилами
як українські бусли

подовгу лежимо в урвищах
катаючи солоні грудки землі
в ротах зашитих нитками болю

годуємо гіркі води історії
підземним молоком замовчування

ось метро їздить моїми судинами
рятуючи вигуки пасажирів
не проявлених у плівці часу

схлипи заліза б’ються о горло
побрязкуючи між зубами
крихкими їхніми пломбами

***

что эти птицы ночные
как не звуки тайных собраний
сочинений мертвых поэтов

приложи ухо к обложке
крика этого леса
с виселицами виноградников

и услышишь шорох передвижений
страниц вдоль опустошенных лагерей
лиц перемещенных за край рассвета

за время принудительного отсутствия
цензоры перлюстрируют их дома
вставят в окна новые иллюстрации

слова перейдут на шепот
словарей дореволюционных изданий

а белый флаг сопротивления
воды и бумаги
укроет могильные камни

до первого воздуха

Юля Цімафєєва

ПОСЛІДОВНІСТЬ

а після
вони їли полуницю з молоком
посипали її цукром і ловили ложкою
червоногарячі тверді тільця
ягід у жовтих родимках зерняток

а перед тим…

а після на олов’яних ложках
полуниці
лежали як діти
у білих пелюшках
молока
притихлі й маленькі

а перед тим…

а після
вони розмикали вуста
вони розчіпляли зуби
вони вкладали полуниці з жовтими зірками
зерняток до ямищ ротів

а перед тим…

а після
вони рухали щелепами
солоднеча сочилася під язик
багряність цукрового соку
стікала в горлянку
рука завмирала на мить
і, оживши, тягнулася знов
до сполотнілих ягід
добігав кінця довгий липневий день

а перед тим… а після
а перед тим… а після

- - - - - - - - - - - - - - -

Коли я прибув на місце, вже було вирито величезну яму, це, здається, був старий протитанковий рів. До ями їх вели групами по 15 осіб і виставляли у шерег обличчями до стрільців. Наказ був такий, щоб один стрілець цілив у груди, а другий, відповідно, у голову. Коли сьогодні мене питають про решту подробиць, мушу сказати, що, крім цієї послідовності, про той день я більше нічого не пам’ятаю. Повертаючись із завдання, я бачив, як солдатам 2-го взводу на вечерю дали полуницю з молоком.

а після

з білоруської переклала Ія Ківа

***

выйдешь ли ты на площадь
пришитый на все пуговицы времени
к темному потолку этой ночи

будешь ли размахивать ладонями детей
запирающих подвалы наших знамен

что скажешь ты в этом выжженом молоке
выпивающем скисшие остатки
наших праведных лиц

куда поведешь армию поверженной речи
в тупике утраченной письменности

как развяжешь рукава слез
глотающих грубый помол сквозняков

так вдовец мыслит себя целым
видя в занавешенных зеркалах
певчих птиц перелетной жизни

***

чорний степ перетворюється на вітчизну
коли до прикордонного міста що навіть відсутнє на мапі
входить ворожа армія як до себе додому
не вітаючись і вимагаючи щедрого столу і палаючого подолу
а на ранок лишає пошрамованим залізними цятками

коли всі місцеві лисиці
починають проситися в добровольці
аби плутати сліди і дурити чужинців
а окружні лярви пропонують військовослужбовцям
гарантовану стоміліметрову знижку
аби підтримати бойовий дух героїв що не вмирають

коли жінки ховають усмішки в бабусині рундуки
і ходять до церкви частіше ніж на роботу
і в кожному хлопчику бачать майбутнього сина
з обличчям чоловіка обпеченого в котлі історії

коли дерева віддають листя на камуфляж
і стоять голомозі й беззахисні як онкохворі
а сонце намагається не пошкодити їхньої шкіри
щоб не завдати зайвого болю
бо скільки лишилося того життя

тож не стій чуєш не стій із заплющеними очима
пиши на облуплених стінах і в дешевих нотатниках
всі слова що знайдеш у списках загиблих

/з чернеток 2018-го/

https://t.me/iyakiva

Сергей Жадан

Наш учитель стоит перед нами,
на футбольном поле, после проигрыша.
На поле нашей славы,
на поле, с которого собран урожай нашего страха.

Стоит, как Царь Иерусалимский в рваных кроссовках,
и тихим голосом проповедует нам о птицах.

Чтобы поражение не сделало нас слабее,
пока пчелы кружат над открытыми ранами луны,
говорит о главном.
Рассказывает о птицах.

Велика мудрость птичьего клекота.
Горько птичье предназначение.
Размер крыла, словно стихотворный размер.
Оглашена высота утиной исповедью.
Прошито небо летящей ритмикой.

Венецианские торговцы чертят на старых картах,
к северу от Приазовья,
нерушимые границы птичьей державы.

Птица, защищающая воздушные врата.
Птица, в чьем влажном зрачке запекается луна.
Певчие птицы, чернорабочие перспективы,
страстные теноры нашего безголосья,
вы пели, когда загорались на границе сосны,
вы пели, когда мы врастали в этот ландшафт.
Вам отпевать погребаемых в сопках.
Вам свидетельствовать о закопанных в безымянной яме.

Обремененные заботами скворцы, словно апостолы,
сидят за столами, где разложены хлеб и вино,
читают псалтырь,
привезенную из Почаева,
вспоминают зиму, которая непременно вернется.

Сердце самой маленькой ласточки сильнее тумана.
Душа самой безнадежной птицы стоит нашей тревоги.
Пусть приходит зима.
Пусть возвращается.
Пусть хозяйничает на наших полях.

Смиренные,
идем за учителем вдоль бескрайнего поля.
Бредем в предвечерье.
Запомнив же, повторяем:

Чем больше птиц в небесах, тем меньше зла между нами.
Чем дольше гон уток, тем сладостнее их возвращение.

Бьется о твердь птичья душа.
Тянет, тянет к земле
птичье сердце.


с украинского перевела Ия Кива

Profile

sumire_violette
Ия Кива / Ія Ківа
Website

Tags

Syndicate

RSS Atom
Free counters!




Geo Visitors Map


Powered by LiveJournal.com
Designed by chasethestars